Спочатку морги призначалися для живих людей.
У 16 столітті морг був місцем "експонування обличчя", і ці обличчя були живими. Спочатку морг (в перекладі з давньофранцузької "дивитися на щось, кидати виклик") був сектором у в'язницях, де охоронці вивчали новоприбулих ув'язнених, щоб запам'ятати їхні обличчя. Пізніше цей сектор почали використовувати для зберігання трупів невідомих людей, щоб прохожі могли побачити і опізнати їх.