Відділ імунологічних досліджень

– Імунний статус

Імунний статус - це комплексний показник стану імунної системи. Під нормальним станом імунного статусу маються на увазі показники імунної системи, які визначаються у практично здорових людей різних вікових груп.

– Гуморальна ланка

Гуморальна система імунного статусу в здоровому організмі активно справляється зі збудниками (позаклітинними) бактеріальних і вірусних інфекцій після їх проникнення в організм. Реакції гуморального імунітету в кінцевому підсумку відбуваються в сироватці крові, і забезпечуються В-лімфоцитами.
Розпізнавши чужорідний агент, вони диференціюються в плазматичні клітини, що виробляють антитіла - сироваткові білки (імуноглобуліни). Ці білки зв'язуються з чужорідним агентом, блокуючи його біологічну активність, і видаляють його з організму.

Також імуноглобуліни, зв'язуючись з антигенами, активують систему комплементу - набір з сироваткових білків. Одні компоненти комплементу здатні атакувати клітинну мембрану, викликаючи загибель чужої клітини, інші - відмежувати зону запалення, залучаючи туди велику кількість лейкоцитів.

Оцінити гуморальну ланку імунного статусу в клініці допомагають методи виявлення і підрахунку В-лімфоцитів в крові. Функціональну активність В-лімфоцитів виявляють, визначаючи синтезовані ними імуноглобуліни у відповідь на стимуляцію В - клітин (в крові вимірюють кількість імуноглобулінів різних класів (Ig A, Ig M, Ig G).

Велике діагностичне значення має визначення циркулюючих імунних комплексів (ЦВК). Створення імунних комплексів (ІК) - один з компонентів нормальної імунної відповіді. Це фізіологічний процес. У нормі ІК піддаються фагоцитозу. Формування цілого ряду патологічних станів пов'язане зі створенням і персистуванням розчинних комплексів антиген - антитіло. ЦВК за своєю природою є результатом компенсаторної реакції антитілопродуціювання, спрямованої на елімінацію антигенів. ЦВК  стають фактором пошкодження клітинних мембран.

При зустрічі зі звичайними антигенами (не токсичними), циркулюючими або які входять до складу клітинної стінки мікроорганізму, до антитіл підключається система комплементу, різко підсилює ефект дії антитіл.

Система комплементу включає більше 20 білків. Послідовна активація всіх компонентів системи комплементу має ряд наслідків. При включенні в комплекс антиген-антитіло останнього компонента комплементу цей комплекс набуває здатність "продірявлювати" клітинну мембрану і тим самим вбивати чужорідні клітини.

– Клітинна ланка

Клітинна ланка імунного статусу в нормі особливо ефективна проти грибів, паразитів, внутрішньоклітинних інфекцій, ракових клітин.

В її основі лежить взаємодія моноклональних антитіл, мічених флуоресцентною міткою, з поверхневими антигенами лімфоцитів і подальший аналіз зразків на проточному лазерному цитометрі.

Лімфоцити людини представлені такими популяціями: Т-лімфоцити, В-лімфоцити і натуральні кілери. Ця класифікація заснована на їх біологічній функції і експресії поверхневих клітинних антигенів.

Імунофенотипування лімфоцитів має високу діагностичну та прогностичну значущість при первинних і набутих імунодефіцитах, при розвитку посттрансплантаційного імунітету, при інфекційних, лімфопроліферативних, аутоімунних захворюваннях і при багатьох інших патологічних станах, пов'язаних з порушенням функціонування імунної системи.

Кількісна оцінка хелперів та цитотоксичних Т-лімфоцитів, а також визначення їх співвідношення (імунорегуляторний індекс) важливі при дослідженні імунного статусу пацієнтів з імунодефіцитними станами, аутоімунні захворювання або імунними реакціями, такими, як реакція відторгнення трансплантата або трансплантат проти господаря.

Натуральні кілери мають цитотоксичні властивості по відношенню до пухлин і до клітин, уражених вірусами.

Для перевірки функціональної активності лейкоцитів крові в лабораторії використовують також спеціальні тести: визначення фагоцитарної активності, окисно-відновної здатності нейтрофілів.